мандрiвник у хмарочосi

билингва 2016/24



***
на стелі тремтіло тепле коло світла від свічки:
ніжний привид у скафандрі, гнучкому і м'якому, як плівка -
ступав по стелі - вздовж стелі -
в одновимірному чаклунському просторі;
і моя голова, як чаша з вухами й очима,
вмить заповнилася тихою таємницею,
мазутом середньовіччя -
коли там, у 13-тих століттях, наставала ніч,
лише розбійники й торговці біля багаття тримали нитку свідомості -
срібний ланцюг у кривавих відблисках;
всі інші спали стоячи, як коні,
у болоті несвідомого. і хто ж я?
письмовий стіл із настільною лампою,
акваріумом, і мавпочкою в бронзі?
дрейфуємо посеред
океану живої темряви.
людина - мандрівник у хмарочосі:
зламався ліфт еволюції, вона може тільки підніматися,
а пройдені ступені обсипаються в гучний квадратний колодязь;
лише п'ять хвилин минулого,
лише п'ять хвилин минуло, як вимкнули світло.
але ноутбук рятує - помаранчевий жилет посеред темряви,
/дрімають замшеві акули темної тиші/.
і я розрізняю голоси на кухні, затишні як капці;
тихий сміх і кола світла на стелі чуйно, обережно
пливуть до мене.

***
на потолке дрожал теплый круг света от свечи:
нежный призрак в скафандре, гибком и мягком, как пленка -
шагал по потолку - вдоль потолка -
в одномерном колдовском пространстве;
и моя голова, как чаша с ушами и глазами,
вмиг заполнилась тихой тайной,
мазутом средневековья -
когда там, в 13-тых веках, наступала ночь,
лишь разбойники и торговцы у костра держали нить сознания -
серебряную цепь в кровавых отблесках;
все остальные спали стоя, как кони,
в болоте бессознательного. и кто же я?
письменный стол с настольной лампой,
аквариумом, и обезьянкой в бронзе?
дрейфуем посреди
океана живой тьмы.
человек - путник в небоскребе:
сломался лифт эволюции, он может только подниматься,
а пройденные ступени осыпаются в гулкий квадратный колодец;
всего пять минут прошлого,
всего пять минут прошло, как отключили свет.
но ноутбук спасает - оранжевый жилет посреди тьмы,
/дремлют замшевые акулы темной тишины/.
и я различаю голоса на кухне, уютные как тапочки;
тихий смех и круги света на потолке чутко, осторожно
плывут ко мне.