Поетична ностальг я

Для вас вірші я публікую сам,
хоч рідко у селі своїм буваю,
ви лайки ставите моїм віршам,
але я навіть вас усіх не знаю.

По лайкам і по фото узнаю,
бо у фейсбуці вас щоденно бачу,
ви також - фоторафію мою.
пишу вірша,а серце знову плаче.

Спитаєте мене:"Чому, ревеш?",
я розповім про темп років прожитих,
рок-музики віршів шаленний треш,
заради чого,варто в світі жити.

І хоч живу одним-єдиним днем,
сам розумію,бо щодня старію,
цей вірш,про велич всіх моїх поем,
і про життя стрімкого ностальгію.

Енергії прилив і здобуття,
я про свої вірші у кожнім слові,
всім дякую за щирі почуття
до музики,поезіїї,любові.

Живить усі теперішнім життям,
за темпом ритму бігти не встигаю,
але не таючись,скажу я вам,
що подихом віршів вас надихаю.

Це крик-напевно,зморений душі,
хоч ритму,біг життя не розумію,
його цінуйте і мої вірші,
бо в ньому зміст моєї ностальгії.

Своїх віршів дарую краплю гам,
яскравих,наче осені смарагди,
не знаю,чи сподобаються вам
але в душі залишаться назавжди.

грудень 2024
О.Чубенко - Карпусь