Новим талантам
Цвіт вишневий, елегантне, але невситиме латаття,
Конвалії, тюльпани, галантус, горицвіт, ірис, пульмонарія,
Навіть пуансетія -
Все це критикам попередніх поколінь видається нарцисами.
Старішає тільки папір.
Слова поринають у вічність,
Як і ідея консолідації мажорів.
Старішає тільки гекзаметр,
Але й це не точно.
Поезія чи то позаземна,
Чи то рекреативна.
Невідомо лиш те, що за нею -
Моря сумнівів, гори сподівань,
Безпонтові перші побачення (з хвилями також!)
І щось там про солодкий листопад.
Листи застрягають у пазурях долі,
Яка вдень творить свою
Критично важливу сієсту.
Всі ми - мишенята,
Які сняться Сові.
Свидетельство о публикации №124120405125