Ще з дитинства не злюбила,
Так , що й по цю пору -
Підрізала слабкі крила,
Виганяла з двору...
Чом тоді мені циганка
Вік не вкоротила,
Коли впала на ковзАнках
Й очі закотила?..
Пам'ятаєш, як загнала
Вверх по деревині?
Не тобі - мені "припало" -
Від лозин...вся синя...
Все, що далі відбулося,
Збереглось на тілі...
Тільки ЧАС змінив волосся -
Сизе, як " з похмілля ".
... З чотирьох зосталось двоє -
Доля всупереч...
Рік останній бід накоїв,
Їх не скинеш з плеч...
" Ви тепер у Моїй Хаті,
Припиняйте свари -
(Це з ікони божа Матір), -
Доживайте в парі! "
Обиды помнить, Бог, избавь...
© Copyright: Галина Максимова 6, 2024
Свидетельство о публикации №124120307733
Свидетельство о публикации №124120307733
Рецензии