596. Василь Стус. О скрипки слабый звук... вар. А

О скрипки слабый звук - так капает живица
и тает наморозь и уж хмелеет гон
звенящий дерева -  мир для тебя святится,
и вплавь идёт вода - и небо до колен.

О скрипки юный взлёт - на цыпочки взметнулся,
всплывая из тоски, твой просветлевший лоб,
и гонами греха струятся твои волосы,
всего тебя взяло - и в тучи вознесло.

О этот рваный стон - за днём, за далиною,
за слепотою солнц, за краешком страстей.
Тебе открылся край - швыряет над тобою
и ласточек тревог, и журавлей вестей.

 
О скрипки тьмавий гуд — мов скапує живиця
зникають намерзи і вже хмеліє гін
дзвінкого дерева — і світ тобі святиться,
і вплав іде вода — і небо до колін.
 
О скрипки юний злет — навшпиньки підвелося,
зринаючи з зажур, ясне твоє чоло
і гонами гріха струмить твоє волосся,
побрало обрій твій — і в хмари піднесло.
 
О цей порвійний спів — за днем, за далиною,
за сліпотою сонць, за окраєм бажань.
Тобі окрився край — вергає над тобою
і ластівки тривог, і гуси звістувань