Шостий рiк

Ева Сокол 2
Чорніє сад і зорана земля,
а перший сніг розтанув, як годиться...
мені тепер мій Янгол часто сниться,
веселе, невибагливе маля.

Розлуки добігає шостий рік...
Біль не минув... А пустота зникає.
Ув очі небо падає безкрає,
не сила, часом, розтулити вік.

Ось-ось і січень сумом огорнЕ...
Чи стане сліз наплакатися вволю?!
Щоби опісля дякувати долі,
що наділила мужністю мене.


© Copyright: Ева Сокол 2, 2024
Свидетельство о публикации №124120206483
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Ева Сокол 2
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Ева Сокол 2