Життя не уявляю без села

Цей вірш про весну,квіти і росу
про сни,кохання,поцілунки ніжні,
я задивився на коси красу,
яку в жінок я бачив незаміжніх.

Як навкруги в селі розквітне все
приїду в Білозір'я до господи,
весна тепло нам знову принесе,
робіт у поле і на огороди.

Я теж збираюсь у свої краї,
з приїздом і весна в душі проснеться,
де від дзвінкого співу солов'їв,
прилине втіха знов до мого серця.

Піду один заозером у ліс,
на просіці,серед беріз високих,
біля болота,там,де верболіз,
береза пригостить цілющим соком.

У лісі,на прогонистій горі,
конвалії зірву я ніжну квітку
забув коли бувають комарі,
здається,що вони кусають влітку.

У першому рядку цього вірша
заплетену згадав косу дівочу,
здогадуюсь,чом мучиться душа,
бо теж,як я у Білозір'я хоче.

Де ластівка своє гніздечко в'є,
дитинству ставу,юності латаття,
я дякую тобі,село моє,
натхнення і життя мого багаття!

грудень 2024
О.Чубенко- Карпусь