І знову понеділок...
І зима.
Вітри загрались в гілках біля хати.
А осінь потихеньку вже пішла...
Пусти мене з вітрами політати -
Сніжинкою пірну у заметіль
Та підіймусь до хмар в холодне небо.
А потім вниз до таємничих хвиль
Якогось моря...
Так, моя потреба
Відчути легкість крил, надій, думок.
Побути в самоті, пізнати силу...
Купи мені за горизонт квиток,
Щоб лікувати пам'ять...
Так, вразливу
Я маю душу, сповнену бажань
Змінити світ на краще...
Та даремно..
У ній отрута з смутку і вагань.
І іноді буває дуже темно
Від спогадів, від болю, каяття...
Від невиправних скоєних помилок.
Та все одно іде вперед життя -
І знов зима,
І знову понеділок...
Понедiлок
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2024
Свидетельство о публикации №124120203563
Свидетельство о публикации №124120203563
Рецензии
