Вже листя опало
Неспинно гуде за вікном,
Сумує, можливо, а, може, незгодний,
Що землю накрило сріблом…
В минулому – осінь, барвисте убрання,
Ясних кольорів заметіль.
В душі риторичні звучать запитання
І будять журбу мимовіль.
У мріях я знов повертаюсь додому,
Щокою торкаюся скла.
Здається, що йду по шляху золотому
І слухаю спів джерела…
Згущається вечір, примарливі тіні
Підсилюють дум гостроту,
І мрії невтомні про мир в Україні
Незримо летять в темноту.
Свидетельство о публикации №124120200209