Коли зупиниться час,
І душі з пекельних хвиль
Виринуть, мов одкровення,
Все, що колись розділяло нас,
Знайде новий сенс незбагненний.
Всі форми життя, еволюції всупереч,
Розквітнуть. Пам'ять дотичною стане
До ейфоричних глибин сприйняття,
До невігластва і до нірвани.
Світ, що не створений - тільки прочитаний
В різні боки, а подекуди - ще й вертикально,
Квітне небесними квітами,
Вогнем вибухає фатальним.
Руна порожня - фантазії Всесвіту знак,
Все поверне до шуньяти, до тиші етеру,
Ніжні космічні долоні нам не забути ніяк,
Створять, можливо, вони нову сфери.
Так і зрікаються сяйва святі,
Вчинків - герої, та мудрості - науковці,
Відсутність симетрії - сила рушійна в житті,
Але все пульсує у вічно невпиннім безсонні.
2024
Рагнарьок
© Copyright: Марина Чиянова, 2024
Свидетельство о публикации №124120107553
Свидетельство о публикации №124120107553
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.