Наснилося,що вже прийшла зима,
і замітає землю сніг лапатий,
хоч вже давно батьків моїх нема
стою в дворі батьківськім біля хати.
Дерева білі сніг і морозець,
я в кожушину батькову вдягався,
як матінка варила холодець,
на саночках кататися збирався.
Не знаю скільки ми були годин,
це може ж уві сні тільки насниться?,
на гірці в лісі був я не один,
була з капкасу гарна молодиця.
Нікого не було із дітвори,
в красуні наскрізь геть промокли ніжки,
ми з нею вдвох спускалися з гори,
жартуючи ми бавились у сніжки.
Про все я розповів в вірші своїм,
ліпили бабу,потім обіймались,
про те,що сталось- я не розповім,
і пропущу момент,що цілувались.
І зовсім прикро стало так мені,
що юності дверцята зачинились,
шкода того,що верзилось у сні,
що в перший день зими мені наснилось.
грудень 2024
О.Чубенко-Карпусь
Зимн й сон
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124120105152
Свидетельство о публикации №124120105152
Рецензии