Я маю плакати. Ти маєш пити.
Бо досі з нас ніхто так і не зміг
Життя від всього серця полюбити,
Прийняти себе з голови до ніг.
Нас не зламати, бо вже вщент розбиті,
Себе не втратимо, бо нас нема.
Не страшно тільки плакати і пити,
Ховати очі в келиху вина.
До сутінок ранкових не лягати,
Не залишати часу на думки:
Будує тиша нам суворі ґрати,
Ув'язненими робить залюбки.
Я маю плакати. Ти маєш пити.
Та, якщо хочеш, можна навпаки.
Бо навіть як наважимось взлетіти,
Ми потенційно збиті літаки.
Тож поясни мені, яка різниця:
Злітати вгору чи стрибати вниз;
Втрачати все, що мав, по залізницях
Чи застрягати в ланцюжку реприз...
Яка рiзниця?
© Copyright: Елизавета Яшарова, 2024
Свидетельство о публикации №124113004116
Свидетельство о публикации №124113004116
Рецензии