Весомая Муза

Объемной
       Музою прижат
К холодной
      каменной стене
Я тщетно
      силюсь избежать
Ярмо, навязанное мне...
Напрасно,
       взгляд неумолим,
И торс навис
            над головой.
А план почище
           чем экстрим:
Давай,брат оду,
           хоть ты взвой!
И я даю, даю, даю...
И вою - будто бы пою.
И кровью
       "накалякав" оду
Имею милую свободу...


Рецензии