Ответ

Леся Украинка

Перевод с украинского языка

Нет, не жалею, что тебя люблю я,
Но наши разошлись давно пути.
Не говори, что сможем путь найти
Назад. Мой друг, я не надеюсь всуе.

Моя любовь -  тебе погибель, милый:
Ты словно дуб, что крепок  и высок.
А  я – плюща  поникший  стебелёк,
Чья  грусть объятий приведёт в могилу.

Но без опоры плющ зелёный вянет.
Я не завяну, я листвой одену
Убогую, ободранную стену.
Листва плюща ей украшеньем станет.

В страну печали ветерок повеет,
И лунный шёпот листьев принесёт.
Из той дубравы, где мой дуб растёт…
И память дней любви меня согреет.

Оригинал:

Леся Українка

Відповідь

Не жаль мені, що я тебе кохаю,
Та в нас дороги різно розійшлись.
Ні, не кажи, що зійдуться колись!
Не зійдуться, мій друже, я те знаю.

Моє кохання – то для тебе згуба:
Ти наче дуб високий та міцний,
Я ж наче плющ похилий та смутний, –
Плюща обійми гублять силу дуба.

Та без притулку плющ зелений в’яне,
Я не зав’яну, я знайду руїни,
Я одягну обдерті, вбогі стіни,
Зелений плющ оздобою їм стане.

В країну смутку вітерець прилине
І принесе мені луну розмови
Від мого дуба любого з діброви, –
І спогад любих літ повік не згине.