Лише наснися люблячим

Створені Надсвідомістю поза  ім'ям та виміром,
Де править вічна молодість, тому що щиро мріяла.
Створені поза племенем, поза обрядів з месами,
Там,  де Душі полеміка небом самим накреслена.
Тої Весни історія, — життя не раз ще  збудиться ...
Чути б у серці море нам, все інше  згодом злюбиться.
Сутність об'ємна, квантова. Без певних рис та звичаїв,
З безліччю  нейроатомів  задля Кохання Вічного.
Сплетені поза часом ми. Сниться нам ця матерія,
Як під гіпнозом масовим :  серцебиття, артерії,
Смерть, та війна від  заздрості, досвід та аналітика,
Біль, або  розпач старості, помста, брехня, політика...
Нас не пояснить логіка. Фізика нас не стримує.
Бачимо сни, як  хроніки з різними пантомімами
Життів своїх статистику,  Долі  шляхи та сходинки,
Щоб доросли до істини всі голограми подумки.
Окрім Любові золота тут на Землі - порожнє все!
Та й  не злі  ми, мовбито, але знайдЕмо кожного.
Ми без жалю, та судячи, сами себе караємо...
Лише наснися люблячим, поки спостерігаємо.
Олена Жажкова.
26.11.2024.
Переклад