А музика- вона незмінно з нами,
Бо і життя - останняя гастроль.
Де гонорар відмірено роками,
А в кожного своя окрема роль.
Мелодія - неначе вибір долі,
Вона чи то замовкне, чи луна,
Чи то буремно рветься із неволі,
То лагідно польється по ланах.
Де вибір, мов з картярської колоди,
Із безлічі і королів, і дам,
Попутників, а також протиходів,
Акторів чи комедій, чи то драм.
В житті нема вказівників і лоцій.
Тож не завжди
між океанських вод
Серед подій і вражень, і емоцій
Лунає переможницький акорд...
Чи прощення просити, чи прощати?
Світ різний із середини і зовні...
Але життя не можна обіграти
Лише на білих клавішах... чи чорних.
Музика життя
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2024
Свидетельство о публикации №124112605297
Свидетельство о публикации №124112605297
Рецензии