Журавлi у небi

Дивлюсь і серце завмирає –
Летять у небі журавлі!
І так пронизливо курличуть
Після довгої зими…

Летять вони до свого краю
Наперекір негодам всім!
Де б не були…, все ж повернуться,
Так повелося від батьків…

Батьки…, їх пращури далекі,
Хто був господарем землі!
Та будували власну долю
В славетні ті усі часи…

Де верби срібні та тополі,
Гаї…, рівнини вздовж Дінця!
Святі гори  -  білі кручі
Й сади вишневі край села…

Дружно, радісно курличуть
Над рідним степом журавлі:
«Нема й не буде на чужині
Такої Божої краси…»!

Вони так гучно всіх вітають,
Пісні співають…, це весна!
Кружляють разом над рікою,
Бо Батьківщина в них одна…

Де народився, там згодився,
Тут сяють зорі навкруги!
Танцюють в парах, в чистім полі,
На світанку журавлі…

Журавель додому повернеться,
Хоч грім гримить та йде гроза!
Хай навіть там із звіром б’ється
За край свій щирий вся рідня…

Нехай навколо все гуркоче,
Спалах частий…, курява!
А також блискавка щоночі –
Не злякає журавля…

«Де народився  -  там згодився!», -
Цьому навчають журавлі:
«Любов до Нені – Батьківщини –
То є основа у житті…»!

Там верби срібні та тополі,
Гаї…, рівнини вздовж Дінця!
Святі гори  -  білі кручі
Й сади вишневі край села…

Дивлюсь і серце завмирає –
Летять у небі журавлі!
І так пронизливо курличуть
Після довгої зими…

23 листопада, 2024 рік.