– Чому тікають з України?
– Бо чути тільки про війну,
Близьке майбутнє у дитини –
Лягти із мамою в труну…
Немає раз за разом світла,
Виття повітряних тривог…
Постійно бачиш смерті ікла,
Та безупинно плаче Бог.
Країну б’ють ножем у груди,
Борги злетіли до небес…
Не відчувають захист люди,
Натомість: жах, безправ’я, стрес.
Нам доведеться мир чекати,
Але надія не помре!
І хтось повернеться до хати,
А хтось травою проросте…
Київ
Нам доведеться мир чекати...
© Copyright: Наталия Рудченко, 2024
Свидетельство о публикации №124112407944
Свидетельство о публикации №124112407944
Рецензии