В безв сному мор

В безвісному морі поезії

я вже крапля.

Я вже рядок,

що пливе в невагомості хвиль,

слово, 

січе безодні

рожевi риби.

Камінь, 

впав на дно,


який відвоював біля кам'яної суші

об'єм себе самого.


Я – камінь, що впав у небо.

***  *** 


Рецензии