Роботою, немов вірою, навчений,
я у вічному кам'яному передчутті почтку.
Воно всю руку мені перекувало
і випрямило уявних злам.
І в цьому різниця, але мені – не вибирати,
немає слова в обкорчених очницях
і чорні збентежені її птахи
їхню землю не здатний вгадати.
У невинності вона сильна як смерть,
і смерть сама коли себе втрачає,
Атланти свої спини не ламають,
і тримають що престол його що смерч.
Бог - це тяжкість, що все одно.
Так-мармурово зроблене каміння,
А що таке дiйсностi приниження?
подумаєш і сміх візьме - дивно!
(сміється)
*** ***
я у в чному кам яному передчутт
© Copyright: Сергей Муценко Избранное, 2024
Свидетельство о публикации №124112206491
Свидетельство о публикации №124112206491
Рецензии