Вибух…
Ось знову…
Знов…
Таке наше сьогодення…
Між стін сім годин вже «пост»…
Жахіття таке не в перше…
Радар…
Монітор…
Ще пуск…
Ракета летить на місто…
Де люди не сплять бо тут…
Не знають, що ще здійсниться…
Година…
Іще одна…
Світає…
Де брати сили?
Зміцнила нас ця війна…
Але не забрала віри…
У кращєє…
У весну…
Без вибухів…
Та без болю…
Ми витримаєм війну…
Ми виграєм кращу долю…
(Ніка)
17.11.2024
Написано після чергового обстрілу енергетичної системи, коли нелюди запустили по Україні 120 ракет та 90 дронів.
В ніч з 16 на 17.11.2024 тривога лунала 9 годин поспіль…
Але пишучи це, я ще не знала, що через три доби на місто Дніпро вперше пустять міжконтинентальну балістичну ракету, яка може нести ядерну боєголовку…
Як то кажуть, далі вже… без коментарів…
Краща доля
© Copyright: Вероника Удовиченко-Ивашина, 2024
Свидетельство о публикации №124112105594
Свидетельство о публикации №124112105594
Рецензии