чому ти
уткнувшись до друку печаткою печаллю обличчя?
ти стоїш на моїй переніці - як вбита?
ти знаєш листя колеса,
пропалюючого груди прямовисного в ласці піску
і бог твій
вмираючою бородою розсіює навколо перекинутих дверей грошей
кораблі прибережного сну,
стирчить голова і вітрилом їй тебе
не наздогнати - ніколи...
*** ***
Свидетельство о публикации №124112004387