Мир i примирення
Ісус казав, що дає мир, який не дає світ.
У буремні часи ми заходимо у шторм наших емоцій, почуттів і цінностей...
Нас кидає, як маленький човник у морі безладу та зла...
Чи можна вижити у штормі?
Це складне питання ...
Є багато води навколо човна, головне, щоб вода не потрапила у човен.
Мудрий Соломон казав, що найбільше що маємо стерегти - це своє власне серце, бо з нього походять джерела життя.
Але як уберегти себе?
Коли навколо все вибиває з-під ніг опору...
Маю вірш, який починається словами: "Мій мир - це гість не з цього світу..."
Заякоритися потрібно десь не у цьому світі, інакше нас знесе течією потопу...
Немає жодної людини, яка гарантувала б нам мир у серці...
Бо ми всі маємо свої власні страхи ...
Ми маленькі, а цей світ великий...
І лише Хтось більш Величний може нам дати надію, зупинити шторм і повернути нас до життя!
Наявність такого явища як шторм є природним, таке було і до нас.
Але наш шторм для нас особливий.
Пережити шторм - це вийти сильнішим і чистішим із нього!
Разом із страхами він винесе весь бруд із серця!
Будувати життя без примирення не можливо....
Потрібно прийняти впершу чергу себе і зрозуміти себе, пробачити себе і тоді прийде примирення і з іншими.
Великий мир починається з мого власного серця!
20.11.2024. Плоска
Свидетельство о публикации №124112003550