Сонечко сп ва

Сонечко співає.
Війну сповіщає,
Що її немає,
Тому що немає.
Вона пішла.
Давно пішла.
Куди пішла?
Ніхто не знає.
Ну то пішла
І пішла.
Нікуди не зайшла.
Народ сповіщає,
Що війна пішла.
Її нема.
Її немає.
Більше не прийде.
Не з'явиться.
Не скаже нам -
Я "красавиця".
І ніхто більше до війни не звернеться.
Земля до миру обличчям повернеться.
Людина посміхнеться
І одна до одної звернеться.
І обличчя засяє.
І кожному щастям відповідає.
І серце уже не палає.
І не болить і не кричить
І говорить, що воно не плаче
І горя не бачить.
Воно радіє, радою своєю діє.
І не має ніякої над собою дії.
Воно розкрите, не закрите
Для щастя безумовного відкрите.
І Сонечко діє.
І є любов, віра, надія.
І є Софія, що вправно діє.
Вона справу знає, нікому не оповідає.
Господові Богові сповідає.
І є нарід, що має власний рід.
І цей нарід, що Сонечко, рід в рід
Веде власний нарід
До щастя, майбуття,
Власного життя.
Власне життя біди не знає
Господові Богові сповідає.
Україна не палає.
Біда її не забирає.
Людина не страждає.
Людина любить, кохає,
Власне життя має.
Власні вірші складає.
І дитина не страждає.
Україна жива. Вона живе.
Вона квітне. Вона - серце.
Вона - любов, щастя, майбуття.
Вона і є справжнє життя.

Алла Суворова
18.11.2024