Тисячний

Тисячний.
День, в якому пролітає за мить спомином життя тих, саме тих днів.
Не маємо права на страх та сльози, бо вже надбагато виплакали своїми Надважливими Найріднішими Найболючишіми Втратами.

Ціна спокою зараз безцінна, проте з яким змістовним сенсом:
-=Не проживати, а жити=-.
Цим ми й відрізняємось у всьому цьому бездушному світі від інших - свобода та прагнення і зміст жити, а не проживати.
  Навіть, коли дуже гучне небо.
  Навіть, коли серце знову обривають дзвінки про Втрати.
  Навіть, коли ранок розпочинається іноді й з кроків втоми та відчаю.

Тримаємо стрій. Вже занадто пізно для роздумів, чому саме та як. Гордо та сміливо тільки вперед, бо з висоти небес на нас дивляться Ті, Хто дає сили йти далі. Шукаємо сенс свого "сьогодні" своїм холодним загартованим серцям, бо воно того варте.

 Це не перша тисяча, та й і не остання.
Проте вона саме наша, тому що складена з уламків нашого щасливого "вчора" та невпевненого/без планів "сьогодні", проте дійсно вільного "завтра".

Працюємо. І ніяк інакше. Вже ніяк інакше.
 Посмішка. Віра. Витримка. Результат.

Загартовані.