З листопадом

 

Мій листопад присів зі мною рядом,
Уважно подивився й запитав:
“Чи горем ти пригнічена, чи згадом,
Чи, може, маєш цілу купу справ?

Змінилась і посивіла, та й зморщок
Побільшало, утомлено мовчиш.
Чи може засмутив осінній морок?
Так не назавжди він! Тож сум залиш!”

Був листопад терплячим і уважним,
На чай з лимоном, з медом запросив,
Закутав плечі шарфом трикотажним,
І з пастилою бутерброд зробив.

Я відігрілась від тепла й турботи,
Здавалось, що і день теплішим став,
А листопад сидів собі навпроти,
Немов мене від лиха захищав.

Ми більше спілкувалися очима,
Пригадували море, хвилі спів…
Мені ввижалось, там спливала рима,
Народжуючи безліч теплих слів…


Рецензии