Так хочеться, щоб серце не урвалось.
Отак, як кажуть: хоч і не болить.
А хочеться, як горя назбиралось,
До слів дожити двох: «Щаслива мить».
А в чому щастя? В синім чистім небі.
У дітях, що ідуть, а не біжать.
У жінці, що притулиться до тебе,
Аби всю ніч не плакать, а кохать.
І хай у вишиванки світ вбереться,
В одному слові – хай весь світ: «Кохай»...
І ось тоді нехай урветься серце,
У щастя мить – і серцю край нехай...
Так хочеться, щоб серце не урвалось
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124111807920
Свидетельство о публикации №124111807920
Рецензии