про непохитнiсть
з ним живу, наче Троя в облозі -
видається мені, що ми конче стоїм
на одній, незупинній дорозі,
і між нами крокують світами шляхи,
і дощі нам на голову ллються,
а ми все в суєті непохитно стоїм,
а часи по дорозі несуться.
світлина: Михайло Дерегус. Вітер.
Свидетельство о публикации №124111800632