У трамваї тихо, хоч і людно,
Їдуть з телефонами в руках.
Хтось у вікна дивиться марудно,
Хтось ховає усміх на вустах.
Пише щось замріяно хлопчина,
Трохи почекає, пише знов,
А обличчя сяє, як світлина,
Начебто коштовне щось знайшов.
Поруч молоде дівча бентежно
Сльози витирає без кінця,
Телефон тримає обережно,
Пригортає, ніби немовля…
Хтось, можливо, мріє про підтримку,
Хтось – у брані прозаїчних драм,
Хто нудьгує, хто читає книжку,
В кожного історія своя.
Про кохання мріє хтось таємно,
В когось, може, нерви на межі…
Ось моя зупинка, вечір, темно…
Розтаю в поквапливій юрбі…
У кожного своя iсторiя
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124111802338
Свидетельство о публикации №124111802338
Рецензии