Як тебе любити, я одна знаю,
Але прав на це, на жаль,я не маю,
Ніби на кохання мусить бути право,
Ніби може стати правдою неправда.
Не горить очаг твій, ні–з чаду пряде килим,
Не цвіте душа твоя - припадає пилом.
Хекаючи, по грозі томиться,
Зливи молить, а дощу боїться.
Все ти розумієш, все ти знаєш,
Що даруєш-зразу ж забираєш.
Все я також знаю, все я розумію,
Біль твій укачаю, а печаль розвію…
Я не вмію сильною бути та стійкою,
Я здебільше схожа на тонку тростину…
Ти ж мені й пробачиш буд-яку провину,
Крім саме цієї доброти, що кою.
P.S. переклад вірша Вероніки Тушнової
Я одна знаю
© Copyright: Николай Чельтер, 2024
Свидетельство о публикации №124111704760
Свидетельство о публикации №124111704760
Рецензии