Я відповім тобі і всім, хто нас бажає розлучити.
Грімниця спершу, потім грім, раніше злива, згодом квіти.
Ми наче полумінь і тінь, два кольори в одній палітрі,
І навіть в подиху амінь ми ділимо одне повітря.
Ми тут, в оточенні алей, на пагорбах старого Клова,
Вдихаємо туман ночей і видихаєм тихе слово -
Нове, піднесене, земне, одне на двох, як по завіту,
Доки життя не промине, журбу залишивши граніту,
Ми розмикаємо уста на мить розлук і сповідання,
Аби почути, як с хреста, лише обітницю кохання.
про обiтницю
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124111704371
Свидетельство о публикации №124111704371
Рецензии