Коли душа горить

Ота історія, коли душа горить,
Скидаючи усі важкі образи.
Здалося б, що час – це тільки мить,
Насправді так, бо ми були всі разом.

Нам інколи потрібне співчуття,
Підказка добрим словом, чи як стимул.
Та нам допомогло передчуття,
Що нас тепер Іринка не покине.

Взяла за руку кожного,
як мама
Своє дитя веде в дорослий шлях.
Підтримала, допомогла і показала
Як саме, що, для чого і як так.

Було усе: і сльози, і зневіра,
Агресія, обурення і страх.
Але нас всіх тримала її віра,
Що ми спроможні подолати шлях.

І сила Світла з нами нездоланна,
І віра Роду в нас і в нашу ціль.
І Янголи, Наставники… Всі з нами!
Дорогу показав наш Провідник!

Ота історія, коли спадає листя,
А разом з ним усі глибокі болі…
Здавалося б, хіба я можу вище?
Насправді? Так.
Душа бажає волі.

Подяка щира всім, хто були в полі.
Вклоняємось за все усім світам!
Несемо світло серцем поміж зорі!
Іринко,
Янгол наш,
ми дякуємо Вам!

11.11.2024

© Inna Омут, 2024

Присвячено наставнику Ірині Мужчук і курсу "PRO Чакри". Це було неймовірно (19.09.2024 - 24.11.2024)