- Вважай на мешти! - Це коли обходили баюру.
- Вважай на мешти! - Це коли до міста йшли.
Під маринадкою телепалось серденько,
тобі було тоді вжє майже пів-п'яти.
Ліхтариком Березина у скронях...
Малі не пам'ятають, на руках...
І тітка зустрічає на порозі,
а з хати плине незабутній смак.
І родичів багато. Всі сміються.
Дядько Андрій - кумедний як ніхто.
Великій стіл і всього було досить...
Брати та сестри, старші та малі...
А зараз... хтось жалкує за той час,
порівнюваючи наше сьогодення.
Нас тиснуть, щоби ми пішли на дно,
всі ті, хто в Лаврі видобув хрещення.
Почаїв - колискова на мій вік.
Йому я кланяюся на колінах.
Під стріхою душа моя живе,
живе... на спогадах барвинних.
Листопад. 05. 2024.
Вважай на мешти!
© Copyright: Печалилорд, 2024
Свидетельство о публикации №124111601858
Свидетельство о публикации №124111601858
Рецензии