Кай

Чи то все чуже, чи то я собі сам чужий,
Чи густа темрява не крізь вікно – з-під вій,
Чи то уламок дзеркала, чи то скло,
Чи білого снігу в ночі чорной полотно,
Чи все не таке, чи я сам собі не такий,
Чи в цьому холоді наче вже не живий,
Чи то лякає вий вітру, чи просто сни,
Чи то існує щось поза межой, чи ні,
Чи все несправжне, чи то я собі нещирий,
Чи серце кригне, чи пальці заледеніли,
Чи зорі згасли, чи зір застилає сніг,
Чи щось важливе я собі не зберіг,
Чи то я втратив, чи не знайшов ніколи,
Чи не існує ані доріг додому,
Ані родини, де любий і необхідний,
Чи все то є, але я забув безслідно,
Чи тільки льодом можна складати вічність,
Чи вічна тільки темрява, сніг і ніч,
Чи я загубився, казки собі сам придумав,
Чи моє серце – лютого завірюха,
Чи згасло полум'я окрім твоїх очей,
Чи я загубився, наче і був нічей,
Чи я чужий, поламаний і негідний,
Але зігрій – в поцілунку, вогні, в обіймах,
Будь поряд, будь, скажи, що тобі я – рідний.