Харон вже тут, у межах моєї руки.
Він не гидує ні янголом, ані чортом.
Чергу чатує мовчки у Стікс - ріки,
Бірку червону в'яже всім до аорти.
Ниє плече ліве, печуть вуста.
Знати б кінець вічної одіссеї.
Не шкодував Отче навіть Христа.
Сина свого у жертву ніс Скарабею.
Кожної миті хтось вже іде на жаль,
А ми шикуємось у нескінченні ланки.
Сторожовий дивиться у скрижаль,
Зважує і життя і сердець уламки.
Нам не зійти, друже, з того судна.
Та не відкласти в скриню гіркої дати.
Бачиш, вже тягнуть якір з самого дна
Чуєш, вже б'ють десь нагорі набати.
І поки ми йдемо по одній землі
Не витрачай часу, що маєш марно.
Варто прощати навіть і смерть війні.
Варто любити навіть і не виправних.
Олена Жажкова
9.10.2024.
Переклад
Харон вже тут
© Copyright: Елена Жажкова, 2024
Свидетельство о публикации №124111404549
Свидетельство о публикации №124111404549
Рецензии
