Дивно й оманно!
Я через віконце дивлюсь уві млу.
Напружені краплі стікають по склу,
Мигтіння в калюжах, дощово й туманно.
Сьогодні ! сьогодні ! Одні ми удвох!
Облудно й конфузно прикриються очі,
І я розв’яжу всі підв’язки дівочі,
Сміливість візьмемо у біса у борг!
Ми будемо вдалі, щасливі й шалені!
Ми будемо вільними, юними-ми!..
Дерева бульвару кивають з пітьми,
Камінням гуркочать прольотки буденні.
О, любий мій світ: ось Бодлер, Уіллард,
Ось Тютчев, - улюблені, обрані книги!
Міняю я вас на позбавлення криги…
О, друзі ! Пробачте підступництво зрад!
Даруйте! Прощайте крізь дощ-він на щастя,
Піду, побіжу, як безумець, шахрай
І блисне в калюжах вогонь любострастя,
Й залишиться в пам’яті хтивості рай!
P.S. В.Я.Брюсов
Свидетельство о публикации №124111304682