А у людей своя война...

Он не Бар-Кохба и не Цезарь,
Не генерал и не солдат,
Христос спасает от грехов[1].
А люди на Него глядят

Как на царя[2], как на пророка[3],
Как на дарящего еду[4]...
Так и звучит вопрос к живущим:
«Пришедши, веру Я найду?[5]»

Эх, люди: хлеба им и зрелищ,
Здоровья и в делах успех... —
Живут земным[6], кровь проливают...
И ближе им не Бог, а грех[7].

А Он пришёл не как политик
И полководец, и теперь
Зовёт Он на войну с грехами,
А не с людьми. Вот только дверь

Неверием закрыта плотно[8],
И у людей своя война,
Где гибнут не грехи, а люди,
Которым ближе сатана[9].



1— От Матфея 1:21
2 — От Иоанна 6:15
3 — От Матфея 21:11
4 — От Матфея 14:20
5 — От Луки 18:8
6 — К Филиппийцам 3:19
7 — От Иоанна 3:19
8 — К Евреям 3:19
9 — От Иоанн 8:44

***

А у людей своя війна...

Він не Бар-Кохба і не Цезар,
Прийшовши не під зброї дзвін,
Христос рятує від гріхів[1].
А люди думають, що Він

Як цар[2], а може, як пророк[3],
Чи той, хто їжу роздає[4]...
Ісус питає: «Як прийду,
То віра справжня у вас є?[5]»

А людям хліба і видовищ,
Здоров'я, успіху в ділах... —
Живуть земним[6], кров проливають,
І гинуть у своїх гріхах[7].

А Він прийшов не як політик,
Чи генерал, Він кличе знов
Людей боротися з гріхами,
А не з людьми. Проте любов,

Що Бог дає, десь за дверима,
А у людей своя війна,
Де гинуть не гріхи, а люди,
Бо полонив їх сатана[8].

1 — Від Матвія 1:21
2 — Від Івана 6:15
3 — Від Матвія 21:11
4 — Від Матвія 14:20
5 — Від Луки 18:8
6 — До Филип'ян 3:19
7 — Від Івана 3:19
8 — Від Івана 8:44