Де двір пустельний бур'яном заріс
і лати почорнілі замість тину,
де вітер похилив на землю ліс,
стоїть стара зажурена хатина.
Матусине серденько наче скеля,
хоч дуже дошкуляють комарі,
щодня біля самотньої оселі
синочка жде до самої зорі.
Вона за сином дуже вболіває,
я теж відчув її відчув душевний біль,
на схід нерідко з сумом поглядає,
де грім війни лунає звідусіль.
Нас з нею відділяють кілька кроків,
та неквапливо я до неї підійду,
слова які розвіють їй неспокій
обов'язково для старенької знайду.
листопад 2024
О.Чубенко-Карпусь.
Душевна мука
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124111003483
Свидетельство о публикации №124111003483
Рецензии