Намистини щастяпер. Риммы Батищевой

Ти шлеш привіт мені звідтіль,
Де Небо розлилось безкрає...
А тут - осіння заметіль
Стежини листячком вкриває...

Ти все не закриваєш брам,
Хоча сіда за обрій Сонце...
Ти знаєш всі глибини драм,
Всі віртуальності...І сон цей,

В якому я тепер живу,
Читаю випадкові книжки,
В якому сум свій віджену -
Чи то молюсь, чи плачу нишком...

Чекаю, що колись нап'юсь
З Твоєї мудрості криниці...
А поки - пада лист. Вклонюсь
Красі Господній й таємниці,

Що світ вивершує щоднини
Та сипле щастя намистини...

                Переклад - Риммы Батищевой
Оттуда Ты привет мне шлёшь,
Где небо разлилось без края…
А здесь сухой листвы полёт
Тропинки полностью скрывает…

Не закрываешь Ты ворот,
Хоть солнышко уже садится…
Ты знаешь глубину невзгод
И виртуальность… То, что снится,

Есть то, в чём я теперь живу,
Случайные читаю книжки…
Во сне печаль я отзову –
Я плачу ли, молюсь ли слишком…

Я жду: когда-нибудь напьюсь
Из мудрости Твоей бескрайней…
Спадает лист. Я поклонюсь
Красе, мой Господе, и тайне,

Что совершает свет всечасно
И сыплет бусинками счастье…



на фото - авторка 9 листопада, 2024 р.