Меланхолия

   Н.Бидненко
Меланхолійне
Ці дні летять, мов листя з груші,
Їх вітром Долі десь несе...
Прожиті дні - безхатні душі,
Вам не знайти тепер осель.

Куди ви зараз, дні минулі -
В комірки пам'яті людей?
Царили ви в життєвім гулі,
Був неповторним кожний день!

У вас - любов, у вас - розлука,
В собі вміщали цілий світ...
Тепер одна вселенська мука,
Що обірвався ваш політ.

Але не варто сумувати:
Я не забуду вас, о ні!
Я кличу вас до серця-хати,
Мої, давно минулі, дні!
*** 
Эти дни  летят, как листья с груши.
Их ветром судьбы куда-то несёт...
Прожитые дни - бездомные души,
Вам не найти теперь приют.

Куда сейчас вы, дни минулые -
В закоулки памяти людей?
Царствовали вы в житейском гуле,
И был неповторимый каждый день!

У вас - любовь, у вас - разлука,
В себе таили целый свет...
Теперь одна вселенская мука,
Что оборвала ваш полёт.

Но не стоит грустить:
Я не забуду вас, - нет!
Я приглашаю вас в сердце своё,
Мои, давно минувшие, дни!