Зустр ч однокласник в

За школою сумую я завзято,
хоч дружнім був у нас 10 клас,
нас знаю залишилось небагато,
бо у життя обмежений теж час.

Як від жари стояли дні нестерпні,
і вже була солома на стерні,
зібрались з однокласниками в серпні
в сільському ресторані "СЕ-ЛЯ-ВІ."

Обізнані були про зустріч нашу
але нажаль з'явилися не всі,
щоб випити вина міцного чашу,
роки згадати щирі голосні.

Бо хтось в селі живе,а хтось у Смілі,
10-А буяв,мов білий цвіт,
я їх зрадів обличчям загорілим,
яких разом не бачив кілька літ.

Були усі, немов родинні душі,
із "СЕ-ЛЯ-ВІ" лунав веселий сміх
сметана з дерунами,піца й суші,
згадали першу школу,все і всіх.

І вчительку згадали пречудову,
що нас до випусного довела,
покійну нашу Ліну Гончарову,
яка нам всім,мов матінка була.

Та доки дим життя іще клубочеться,
щороку манить у святі краї,
і на наступний рік зустрітись хочеться,
шановні однокласники мої.

Незнав я прізвищ всіх,бо заміж вийшли,
коли побачив,то впізнав я вас,
зустрітись згоден,як достигнуть вишні
з тобою завжди,мій десятий клас !!!

листопад 2024
О.Чубенко-Карпусь.


Рецензии