Нарешті настав той час!
Осінь готує природу,
Зменшує кількість прикрас,
Збирається до відходу.
А що буде знов? Морфей
Обійме ліси і поле!
Серпанок п’янких ночей
Втаїть гілля охололе.
Сьогодні належний день
Розмов із самим собою,
Рішаючий той момент
Сумлінню надати волю.
У кожного стрижень свій,
Маяк і своя дорога,
Міраж одержимих мрій,
Думок невпинна тривога….
Хай тиха розлучна мить
Зігріє нас світлом віри,
А час у задумі снить
І слухає звуки ліри.
Розлучна мить
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124110501939
Свидетельство о публикации №124110501939
Рецензии