Я з тобою, моя кохана…
Я з тобою, де би не був:
чи на березі океану
у пісках, що вітер надув,
чи між білих крижин Паміру,
чи у оці тайфуну… Ти -
найцінніше і дійсно щире
в цьому світі. Небес мости
відкривають земним не часто
і у темряві… Не зайшов -
значить мусить душа пропасти,
бо з байдужості сохне кров.
А мені посміхнувся Б-же
і провів серед чорнил брил
до вершини, де кожен може
стати пір;ям з кохання крил.
Анжелцi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2024
Свидетельство о публикации №124110501212
Свидетельство о публикации №124110501212
Рецензии