Душа розхристана...
Душа розхристана, як осінь,
Примарою у сновидіннях
Блукає, Бога молить, просить,
Щоб допоміг знайти їй сина...
Суконки скидують дерева,
Напівроздягнені і душі...
Туман жовтневий з міццю лева –
Хто втратив найрідніших – душить...
Такі часи... так сліз багато...
Ще й додають дощі вологи...
Цивільні гинуть і солдати...
Живі ж чекають перемоги.
29.10.24 р.
(світлина із інет)
Свидетельство о публикации №124110400803