Подаруйте радість матерям,
Не нав'язуйте їм гіркі сльози.
Не зжимає хай в ночі журба,
Не торкаються душі морози.
Бо ніхто не знає, як болить,
Та душа, що сина відпустила.
А тепер душа її не спить,
Бо вона неначе зігрішила.
Ви забрали душу і зламали крила,
Поміняли посмішку на сльози.
До грудей тривога підступила,
А так хочеться, щоб зацвітали рози.
Лише сум торкається порогу,
І калина десь дрімає за вікном.
Сповнена надії жде додому сина,
Мати... у якої ви забрали сон.
Мати...у якої ви забрали радість,
В неї навіть сліз уже нема.
І їй не потрібна уже ваша жалість,
Бо уже, що мала забрала війна!!!
Подаруйте рад сть матерям
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2024
Свидетельство о публикации №124110400570
Свидетельство о публикации №124110400570
Рецензии