Я тебе дуже довго не знав,
де була ти?
Я тебе перший раз не впізнав,
сліпі були очі.
Ти була, наче марево,
хто ти?
Я забув все, що я колись знав,
чекаючи ночі.
Де ти є, хто ти є, я не знаю.
Все одно я тебе пригортаю.
Обгортаю ранковим туманом
десь під кіївськім вічним каштаном.
Дочекався, але не на тебе,
ти не встигла.
Дочекався, але не на себе,
я помилився.
Ми, напевно, у різних світах,
чи на орбітах.
І все це колись розповімо
у наших звітах.
Де ти є, хто ти є, я не знаю.
Все одно я тебе пригортаю.
Обгортаю ранковим туманом
десь під кіївськім вічним каштаном.
Листопад. 2. 2024.
Я тебе дуже довго не знав
© Copyright: Печалилорд, 2024
Свидетельство о публикации №124110305780
Свидетельство о публикации №124110305780
Рецензии