Ми пораненi... Знову пораненi...

Ми поранені… Знову поранені…
Осінь  ллє листопадовий  щем,
З її кубків, майстерно огранених,
Барви крові незмиті дощем.

Диво-зіллям чаклунки напоєний,
Небосхил - сивоглавий шаман
На поромі вітрами охоплений
Запливає в ранковий туман.

За минулим безслідно віднесені
У веселкове плетиво дум...
Ось і ми пізнаєм цієй осені
Споконвічно прихований сум…


Рецензии