Осенний парк принёс в душу унынье...

Осінній парк приніс у душу смуток
Кругом дерева всі якісь сумні
Покірно й тихо падає з них листя
Бо віджило своє вже на землі

Сумні навколо також чомусь люди
А може старші віком тут зустрілися мені?
Ось на площадці галасливо грають діти
Щасливі всі і сум відсутній в душах їх

Всі пори року, як життя в людини
Весна, народження,і інший дощ у цій порі
Мрії,кохання, цвітуть сади, буяють травами долини
І хочеться так щастя кожному на цій землі

Теплом серця, теплом і землю літо наділяє
Усе живе, росте і дозріває в цій порі
Вода привабливо виблискує під сонцем, виграває
Та жаль, що швидко ця пора проходить і в природі і в житті

І ось за літом осінь наступає...
І благородна ніби, й подарунки всім несе
Природа щедрим урожаєм всіх нас наділяє
А людям осені зрілих дітей дає...

Чому ж тоді сумує кожний?
З листям прощається природа навкруги
Прощаються з минулим зрілі люди
Та з сумом всі очікують зими...

І хочеться так сильно затрубити в труби
Щоб пробудити всіх від суму й пустоти
Ще ж не кінець, ще тільки осінь, люди!!!
Гляньте які яскраві барви на землі!!!

Ще душі всіх живуть весною, люди!!!
Ще може все вернутись, як було колись
Недарма ж осінь така гарна і яскрава всюди!
Ти лише мрій і впевнено дивись у вись!

А може на землі тебе чекає радість
Ти лиш з онуками у весну поринай
Лови своє осіннє і таке багряне щастя
Бо ж не зима ще, думай лиш про це і пам'ятай