Роздуми...

Осіння пора по своєму вносить корективи в життя кожного... комусь віє сумом, а комусь різнокольоровий колорит навпаки піднімає настрій. А для мене особисто трохи журбою...Чому саме так , не знаю...Напевно якісь події з особистого життя  залишили відбиток для суму та печалі... Подивишся у небо , а там сонечко вже не так виблискує грайливо , але всеодно дякуєш, що є змога ще бачити те сонечко...Більша частина пташок вже відлетіла і не чутно вже дзвінких переспівів за вікном...Небо вже зробилось похмуре і холодне...Так...саме холодне, бо вже скоро завершення осені і настане час холодної зими... Все навкруги буде крижане і встеляне білим покровом пухнастого снігу...і буде ще більше суму, тому- що розумієш, що рік підходить до свого завершення...І наш життєвий шлях скоротився на цілий рік...І все піде в історію у кожного свою...і нічого не зміниш , не виправиш...Тільки можна зробити висновки...А потім перейдемо у новий рік зробивши кроки вперед...Життя продовжується, але сумно і навіть самотньо...Але дякуючи Богу живемо далі , проходимо уроки життя  і робимо висновки...Бо коли шлях завершиться нам за них відповідати...А поки листячко потихеньку злітає і почнуться скоро дощі...а ми будемо мовчки слухати як плачуть сльозі у вікні....