Що тобi в iменi моему
Воно помре, як шум печальний
Тих хвиль, що пестять берег дальній,
Як звук чужий в гаю чиємусь.
Воно на пам’ятнім листі
Залишить мертвий слід, подібний,
Що має камінь намогильний,
Потертий напис на хресті.
У ньому що? Давно забуте
У хвилюваннях дещо свіжих
Твоїй душі не дасть розкуто
Ніяких спогадів й розбіжних.
Але в день смутку в нотабене
Ти віднайди моє ім’я,
Згадай, що пам’ять є про мене
Й в серці куток, де живу я.
P.S. Пушкін О.С.
Свидетельство о публикации №124110107223